Розрахункова робота на тему:
Творець Українського гімну – Михайло Вербицький
Творчість композитора М.Вербицького.
Вербицький Михайло Михайлович ( 1815 – 1870 ) український композитор, хоровий диригент, священик . Його постать напрочуд показова для розвитку української культури минулого століття. при чому в різних аспектах і жанрово – стильовим характером музики, і особливостями життєво – творчого шляху, позначено дивовижним сплетінням конспектів. Значною мірою ізольоване від громацько – політичного і культурного життя існування убогого сільського священика несподівано поєдналося з великою напругою і результативністю творчого процесу, відсутність гучних патріотичних декларацій зі спонтанним відчуттям приналежності до українського народу, цілеспрямованим зусиллям примножити його духовні надбання. Михайло Вербицький – уродженець західних окраїн українських земель, що здавна славилися своїми культурними традиціями.
Майбутній композитор народився 4 березня 1915 року в селі Яворнику Руськім неподалік від Перемишля ( Польща ) в сім’ї священика. Доля розпорядилася так, що уже в дитячому віці він та його молодший брат втратили батька та по суті залишилися сиротами. Однак хлопцям повезло їх взяв на виховання далекий родич, Перемишлянський єпископ і високоосвічена людина Іван Снігурський. Так вони опинилися в особливо мистецьки насиченому середовищі.
Перемишль, з яким пов’язана діяльність таких видатних просвітителів як Іван Могильний, Йосиф Левицький та ін. Став на той час важливим центром відродження української культури. Він набув зокрема великого значення як музичний осередок. Спричинило це заснування єпископом Снігурським при Перемишлянському кафедральному соборі хору та музичної школи. Хор вийшов далеко за межі свого первісного призначення – участі в богослужіннях та церковних святах.
В репертуарі хору були твори Й. Гайдна, В. Моцарта, зразки німецької побутово – музичної літератури.
Середню і музичну освіту здобув у Перемишлі та Львові. З 1852 року Вербицький був священиком у селі Млинах, де і помер. Михайло Вербицький – один із перших композиторів – професіоналів у Галичині. Вербицький є автором хорових, вокальних, інструментальних творів серед яких оперети «Гриць Мазниця» і «Школяр На Мандрівці» 1849р., мелодрама «Підгоряни» 1864р., хори «Заповіт» «Поклін» «Думка», 12 симфонічний – увертюр ( 1855 – 1865 ), солоспіви, два полонези, вальс. Вербицький - автор 36 релігійних композицій, серед яких «Іже Херувими» «Отче Наш» «Буде Ім’я Господнє» та інші.
В кінці XVIII на початку ХІХ ст. церковний спів у Західній Україні значно відставав від Центральної України. Коли по всій Україні вже давали себе відчувати італійські впливи, в Захдній Україні по церквах дяки зберігали старі традиції триголосих українських розспівів. Михайло Вербицький з усією гостротою повстав проти “не музикальності” цих розспівів і став фанатичним прихильником нової тоді для місцевих обставин італійщини й пропагандистом творів Бортнянського.
Перемишль у 40–х рр. ХІХ ст. став першим вогнищем музичного здвигу, в результаті якого західноукраїнська музика зблизилась із західноєвропейською.
У Перемишлі в 1829р. був заснований постійний церковний хор. В основу його репертуару були покладені передусім твори Д.Бортнянського (1751–1825).
Бортнянський у світі творчості плідно поєднував український народний мелос, традиції українського хорового мистецтва й досягнення європейської музики.
М Вербицький був одним із перших професійних українських композиторів у Галичині.
Він залишив чимало власних композицій як цілої Служби Божої, так і окремих богослужебних співів: Літургія для мішаного хору; Отче наш, Світ, інші духовні твори.
У світській музиці М.Вербицький написав численні твори для чоловічого хору на зразок німецької та чеської хорової літератури й музику до театральних п’єс (найвідоміша – “Підгіряни”, нагороджена на театральному конкурсі 1864р.) Він написав також ряд оркестрових творів; 8 увертюр, скомпонував 12 оркестрових рапсодій, декілька оперет, 2 пол...
